Аналітика

Боргова яма і “зелена” криза: як уряд хоче “покращити” життя українцям

0

Державний вугільний сектор України продовжує штормити. Сила шторму досягла таких масштабів, що ставати за штурвал і розрулювати ситуацію довелося президентові. На Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі, яка днями відбулася в столиці, Володимир Зеленський пообіцяв погасити борги із зарплат гірникам протягом двох місяців, ліквідувати так званий інститут “смотрящіх” за шахтами і навіть розробити Нацпрограму справедливої трансформації вугільних регіонів, яка не дозволить працівникам ліквідованих шахт (а від планів закрити частину підприємств Кабмін не відмовився) залишитися без роботи.

Грошей не вистачить

Питання виплат заборгованості з зарплат гірникам є чи не найгострішим. За словами Володимира Зеленського, на даний момент сума боргу становить 1 мільярд гривень. І якщо нічого не зробити найближчим часом, то за пару місяців борг зросте до 1,5 мільярда.

У Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища рапортують, що вже цього тижня казначейство перерахує ще 654 мільйони гривень на зарплати гірникам. Втім, повністю борги перед шахтарями ці гроші не закриють.

“Кожен місяць заборгованість зростає на 250 мільйонів, – пояснює голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. – А фактично видобутку вугілля на державних шахтах вже немає. Наприклад, шахта “Капітальна” у Донецькій області. Відвантаження немає, так як вугілля не беруть. Склади ТЕС забиті російським вугіллям, на ринку присутня російська електроенергія, і якщо в такому ж обсязі вона буде постачатися на енергетичний ринок України й надалі, то майже 3 мільйони тонн власного вугілля не буде використано”.

Але звідки візьмуться ці 654 мільйони?

“Якби це були зміни до бюджету, за них же потрібно було голосувати. Тобто перекинуть з якихось інших статей бюджету, – каже глава підкомітету з питань вугільної промисловості комітету ВР з питань енергетики Михайло Бондар. – Але ще при формуванні бюджету ми попереджали, що якщо не будуть закладені кошти для погашення заборгованості за 2019 рік і гроші на компенсацію собівартості вугілля, а фактично на покриття заборгованості з зарплат, то рано чи пізно тягатимуть гроші з інших статей”.

“Інші статті”, очевидно – це бюджетна програма з “Реструктуризації вугільної галузі”. На її реалізацію в 2020 році передбачено 1 мільярд 962 мільйони гривень. Але “реструктуризація” – всього лише гарне слово. В реальності ж гроші з цієї бюджетної програми просто йдуть на виплати гірникам.

“Як і в попередні роки, реструктуризація якісно не проводиться, накопичуються борги, і кілька разів на рік традиційно перекидають ці гроші на часткове погашення заборгованостей. Зараз роблять те ж саме. Очевидно, бюджетний комітет цього тижня ухвалить таке рішення, – додає Волинець. – Я, звичайно, не проти, щоб ця схема працювала, адже хоч так виплачуються зароблені шахтарями гроші, і життя в шахтарських містах починає оживати”.

Втім, 1,962 мільярда гривень за програмою реструктуризації все одно не вистачить на зарплати гірникам. Адже в минулому році ця ж програма мала фінансування на 1,3 мільярда більше.

“Весь час говорили, що реструктуризація йде роками, а насправді нею тільки прикриваються. Виділяються шалені гроші, а шахти не закривають і “годівниця” залишається, – зазначає Бондар. – Якщо в уряді були впевнені, що це така “годівниця”, то на ній хотіли поставити хрест. Але виявилося – або в Кабміні помилялися, що це “годівниця”, або вони її просто очолили. Адже якщо хотіли так серйозно взятися за справу і закрити всі нерентабельні шахти, то я не бачу роботи в цьому напрямку”.

З вітром і сонцем теж проблеми

Очевидно, що якщо уряд хоче заощадити, то без реальної реструктуризації вугільної галузі не обійтися. Президент уже доручив Кабміну розробити відповідну комплексну програму і провести аудит на 33 державних шахтах з тим, щоб виявити неперспективні підприємства і ліквідувати їх.

Безумовно, реструктуризація пов’язана з безліччю проблем, головна з яких – куди подіти шахтарів підприємств, які закриють. А це близько 40 тисяч осіб.

Президент поспішив заспокоїти гірників. Мовляв, жодне підприємство не закриється, поки не буде чіткої впевненості, що всі його співробітники не отримають іншої роботи з гідною оплатою. Знайти іншу роботу шахтарям Зеленський доручив Мінрегіону, де повинні будуть розробити Нацпрограму справедливої трансформації вугільних регіонів.

Наскільки “справедливо” в уряді будуть “трансформувати” вугільні регіони, і чи будуть взагалі – покаже час. Але вже зараз в Мінекоенерго запевняють, що майбутнє не за вугіллям, а поновлюваними джерелами енергії. Отже, в Україні необхідно розвивати “зелену” енергетику. Цей же пріоритет записаний і в енергетичній стратегії України до 2035 року. Та тільки от біда: на “зеленому” енергетичному ринку країни назріває серйозна криза.

Справа в тому, що всю відновлювану електроенергію держава купує у бізнесу за завищеним, так званим “зеленим” тарифом. І країні добре (в Україну йдуть інвестиції), і бізнесу непогано (проекти швидко окупляться і почнуть приносити прибуток). Однак в 2020 році, за прогнозами Мінекоенерго, у держпідприємства “Гарантований покупець” (саме воно купує “зелену” енергію) може утворитися дефіцитна діра у розмірі 13,5 мільярда гривень. І тоді або дефолт за “зеленими” виплатами, що вкрай негативно позначиться на інвестиційній привабливості держави, або заходи з порятунку ситуації.

Один з таких заходів, який і пропонують у Мінекоенерго – підвищити тариф для оператора систем передачі “Укренерго”. На чиї плечі ляже оплата підвищеного тарифу здогадатися не важко: бізнесу і населення.

“Ну а за рахунок кого ще піднімати? Не буде ж оператор за власний рахунок покривати підвищений тариф. Все підвищення тарифів у кінцевому підсумку – це навантаження на кінцевого споживача”, – каже  директор спеціальних проектів науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.

Але, за словами президента Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайла Гончара, в цій ситуації можливі два варіанти розвитку подій.

“З урахуванням того, що “Укренерго” – все ж державне підприємство, може бути прийнято рішення, що воно не буде піднімати тарифи для населення. Замість цього знайдуть якийсь компенсаторний механізм з держбюджету, – пояснює Гончар. – Інший варіант – не має значення державне це або приватне підприємство, якщо воно має підвищити тарифи, то перекладе їх на кінцевого споживача. Якщо підуть першим шляхом, то це, звичайно, буде популізм. Адже в ринкових умовах потрібно працювати за правилами ринку. Але питання тарифів для людей дуже чутливе, тому, я думаю, що перший варіант і виберуть. Принаймні, тимчасово, на час проведення місцевих виборів”.

Джерело

Друзі. Російська пропаганда чим далі охоплює все більше сфер нашого життя і побуту. Російський інформаційний продукт все активніше замилює очі та притомність наших громадян. Тому ми вирішили дати бій! І для перемоги нам потрібен ти! Ми не просимо від вас неможливого. Ми просимо вас лише підписатися на наш новий YOUTUBE-канал! Лише разом ми зможемо протистояти ворогам! Підписуйся!

youtube.com/columnist

Армія! Мова! Віра! Це для тебе не пусті слова, правда? Державницька позиція для тебе є пріоритетною і ти не дозволиш всіляким реваншистам здати Україну? Тоді ти зобов'язаний підписатися на "Колумніст"! Тут таких як ти шанують. А реваншистів, рашистів і зелібобиків відправляють за порєбрік! 👇🏻👇🏻👇🏻

facebook.com/columnistua