Війна

COVID-19 у ЗСУ: Я тиждень жив у казармі та вибивав машину, щоб здати тест. Вже з позитивним результатом мене ізолювали у холодне приміщення

0

Сержант Із 93-ї ОМБр Володимир Остапенко рассказал Цензор.НЕТ як проходити “діагностика” та лікування коронавірусної хвороби у 184-му навчальному центрі у Старичах.

“У МЕДПУНКТІ СКАЗАЛИ, ЩО ЦЕ “АКЛІМАТИЗАЦІЯ”

26 жовтня Володимира Остапенка – бійця 93 ОМБр, який прийшов на фронт ще на початку війни, відправили з бригади на курси підвищення кваліфікації у Старичі. Після приїзду він почувався не дуже добре. “Я ходив у медпункт. У медпункті казали, що це “акліматизація”, – розповідає він. – Акліматизація? Ну, думаю, ладно…”

“Потім я перестав відчувати запахи, і почав підозрювати, що у мене коронавірус. Я пішов у медпункт, щоб вибити машину, поїхати здати тест. Так нічого і не вийшло – і в результаті ми з хлопцями поїхали здавати тести за власний рахунок, мужики відвезли нас…”

Весь час, який пішов на “вибивання” машини, боєць із симптомами мешкав у приміщенні разом з іншими військовими, і це нікого не турбувало.

За дві доби після тестування бійцю подзвонили та повідомили, що його результат позитивний. Після цього “машини знову не було”, і він знову поїхав до лікарні за власний рахунок – тепер вже для того, щоб отримати консультацію та поради лікаря.

“БУЛО ДУЖЕ ХОЛОДНО. Я “ЗАКЛЕЇВ” ВІКНО КОВДРАМИ”

“Після повернення мене розмістили у медпункті. У медпункті було нормально. Лікар – молодший сержант – одразу сказав, що я житиму один, що хлопців з іншими симптомами приберуть. Але години за дві він прийшов і сказав, що мене переселять. Куди – він не знає. І тоді мене відвели у цю кімнату”.

Кімната, у якій ізолювали хворого військовослужбовця, розташована у старій будівлі. Там він з понеділка.

“У цьому приміщенні було дуже холодно, були протяги. Зараз я потроху облаштовуюсь тут… І принаймні, вже “заклеїв” вікно: їхніми ж ковдрами. Вікно це дуже старе. У туалеті немає світла. З місцевим лікарем, молодшим сержантом, ми спілкуємося по Вайберу. За фактом – я один раз йому написав”.

З власної ініціативи за його самопочуттям ніхто не слідкує і, наприклад, сатурацію йому жодного разу за цей час не вимірювали. Медикаменти, які призначив приймати лікар у місті, Остапенко частково купував сам.

“У мене постійний головний біль. Але, як розповіла мені одна з родичок, їй у лікарні вдома сказали, що це нормально”, – додає сержант.