Війна

Гозман: Росія програла на Донбасі, Байден не здасть Україну Путіну

0

Війна на Донбасі, найімовірніше, буде заморожена, але загалом у Кремля з Україною немає жодних перспектив. Збройні сили України (ЗСУ) можуть дати серйозну відсіч. А ось із Кримом ситуація інша: за влади Володимира Путіна він не повернеться назад до складу України – сказав в інтерв’ю OBOZREVATEL російський опозиційний політик Леонід Гозман.

Армія! Мова! Віра! Це для тебе не пусті слова, правда? Державницька позиція для тебе є пріоритетною і ти не дозволиш всіляким реваншистам здати Україну? Тоді підписуйся на "Європейську Україну" у фейсбуці!

facebook.com/euroua20/

– У своєму недавньому інтерв’ю OBOZREVATEL російський опозиціонер Геннадій Гудков сказав, що Путін хотів би з кимось повоювати, але нема з ким. Україна не під силу, а інші країни зайняті іншими проблемами.

– Не впевнений, що Путіну хочеться воювати. Ось чого точно не треба робити – так це ідіота з опонента й недооцінювати його. Це завжди дуже небезпечно. Путін – розумна людина, принаймні був таким. Звичайно, абсолютна влада розбещує і начебто людина тупішає, але він не може не розуміти, що та частина суспільства, на яку він спирається, не пробачить йому людських втрат. Розумієте, все добре: і бандерівців тиснути, і ще когось тиснути – все це масово радує расистське суспільство із забобонами. У цьому сенсі для них і поляки – негідники, і естонці – фашисти і так далі. Але це рівно до того моменту, поки це видовище є безкоштовним із погляду людських життів.

Протести в Росії, які почалися із середини січня через арешт опозиціонера Олексія Навального, тимчасово припинилися

Тому, до речі, в Кремлі й засекретили людські втрати в неоголошених війнах. Володимир Володимирович дуже акуратно влазить у всякі військові авантюри, щоб можна було обходитися силами найманців, за якими ніхто не заплаче. У них, може, і є сім’я, а може й ні, чорт його знає. Дуже спеціальна категорія, кримінальна. Поки що можна повоювати їхніми силами, адже втрати серед них нікого не хвилюватимуть.

– Що взагалі зараз відбувається в Росії? Протести через арешт Навального посилюватимуться, а його самого відпустять?

– Ні, Навального, звичайно, не відпустять, інакше це означитиме визнати перемогу протестів. Можна вже й відразу застрелитися. Тому ні, Навального не відпустять. Якщо Путін просидить довше, ніж йому належить за терміном, Навальному можуть дати ще якусь статтю. Наприклад, “зрада Батьківщини”. До речі, це теж “зручна і хороша стаття”. Думаю, Навальний сидітиме рівно доти, доки Володимир Володимирович – на троні в Москві.

Що стосується інтенсивності протестів, то я б не став орієнтуватися тільки на кількісні дані. Протести більше відбуваються у великих містах і влада готова йти на абсолютно жорсткі аморальні заходи з їх придушення. Штаб Навального правильно зробив, оголосивши перерву. Безглуздо підставляти людей під кийки, коли безпосередньої перемоги бути не може. Ми переходимо до стадії позиційної боротьби.

Тепер найголовніше зберегти саме те, що в психології називається identity, тобто ідентичність. Щоб досить багато людей продовжувало відчувати себе активними противниками цього режиму.

– Що це дасть?

– Нещодавно була акція з ліхтариками, яка привернула увагу громадськості завдяки ідіотській реакції влади на неї. Про неї дізналася вся країна. Дівчинка-старшокласниця, дочка моїх друзів, прийшла зі школи і сказала, що треба вийти з ліхтариками на вулицю. Коли батьки запитали в неї, звідки вона знає про цю акцію, вона відповіла: “Це вчителька говорила, що ось буде в неділю акція з ліхтариками, і в ній у жодному разі не можна брати участь”.

Розумієте, наш режим, звичайно, впаде, але не тільки під ударами протестів. Він впаде тому, що згнив із середини. Вся влада вже покрита цвіллю.

– Яку політику Кремль може проводити стосовно України, особливо щодо Донбасу? Політичні переговори зайшли в глухий кут, обстріли посилюються. Про що це говорить?

– У Кремлі живуть так, як у фільмі “День бабака”. Вони не хочуть майбутнього – тільки сьогодення. Вони все консервують тому, що взагалі не бачать хорошого майбутнього. Немає такого відчуття: ось зараз переможемо бандерівців, звільнимо Харків і Херсон і тоді нарешті настане щасливе життя. З Україною немає таких перспектив.

Українські війська на тренуваннях поблизу міста Маріуполя Донецької області

Хочу сподіватися, що наша влада розуміє, що ваші Збройні сили зараз досить сильні, щоб дати серйозну відсіч. Так, у Росії є ядерна зброя. Але вони ще не настільки збожеволіли, щоб застосувати її. Тож у цьому сенсі ніби і є перевага, і ніби немає переваги. Очевидно, що у Кремля немає стратегії, і я сподіваюся, що він усе-таки не піде в атаку.

Вона буде пов’язана з великими втратами в живій силі, що занадто ризиковано. Найімовірніше, на Донбас чекає заморозка, і не тому, що вони чогось чекають, а тому, що не знають, що робити далі. Спочатку була стратегія, вони пішли в атаку, бо хотіли захопити, відторгнути в України вісім південно-східних областей, зробити на цій території маріонеткову державу і, можливо, навіть приєднати її до себе. Слава Богу, цього не сталося, а що робити далі – вони не знають. Хоча найправильнішим було б піти з Донбасу.

Крим Путін віддати не може, його ви отримаєте назад тільки після нього. Треба розуміти, що за Путіна у владі Крим ніколи не увійде назад до складу України. Така реальність.

Російські війська без розпізнавальних знаків у березні 2014 року окупували український півострів Крим

– Але з Донбасу ж можна було би піти?

– Можна. Вони могли б сказати, що виконали там свою місію, не дозволили заборонити говорити російською й інші подібні дурниці. Путін може піти з Донбасу лише якщо збереже обличчя. В іншому разі він не може цього зробити. Тоді що потрібно зробити? Треба сісти удвох із Зеленським і домовитися. Сказати: “Слухай, Володя, давай, значить, так – я скажу ось це, ти скажеш ось це. Тоді я при своїх, а ти при своїх – і ми потихеньку йдемо. Ось тобі графік нашого відходу, передача контролю над кордоном, лідерів цього “лугандона” вивеземо до себе, а ти не забороняй”.

Якісь ось такі домовленості мають бути. Але щоб їх досягти, потрібно довіряти один одному. Подібним чином між собою домовлялися лінійні офіцери навіть у кінці найстрашніших воїн. Мовляв, слухай, мужик, навіщо даремно вбивати людей, давай зробимо ось так. Свого часу Вашингтон і Москва змогли встановити пряму лінію, червоний телефон між Білим домом і Кремлем, на випадок загрози ядерної війни, щоб можна було про щось домовлятися по телефону генсеку СРСР і президенту США.

Але рівень взаємних відносин політичних структур поміж Україною й Росією такий, що цього зробити не можна. На жаль, такий підхід неможливий. Хоча всім зрозуміло, Росія програла кампанію на Донбасі. Наш виграш – це захоплення всієї так званої Новоросії. А те, що ми тримаємо цих два міста, які як валіза без ручки, і утримуємо там шпану якусь, яка одне одного вбиває періодично – кому від цього радісно? Нікому.

– З огляду на риторику нової американської адміністрації щодо Росії – якими будуть подальші відносини поміж країнами? І Лавров ось заявив, що Росія готова до розриву відносин із Євросоюзом.

– Лавров погарячкував, потім старші товариші його поправили. Ось у чому справа. Навколо Володимира Путіна є 20-25 осіб, яким втрачати вже нічого і які мають жити в Росії на територіях, які охороняються від благородного народу. Але є верхні десять тисяч, які під санкціями не перебувають і які хочуть витрачати гроші там, де хочуть. Їм є куди поїхати, є де жити – тому і Пєсков, і російський МЗС швидко підправили слова власного міністра. Ніхто не хоче такого розриву.

Що стосується відносин зі США, то мене сильно дивує одна річ. Порівняно з Трампом у президента Байдена дуже жорстка риторика. Але Трамп не хотів підписувати договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, а Байден тут же його продовжив. Дивно ж. Путін говорив про продовження договору на рік, а Байден продовжив його на цілих п’ять. Ось навіщо Байден зробив такий подарунок – незрозуміло, чесно кажучи. Тому я не знаю, що збирається робити Байден.

Демократ Джо Байден виграв президентські вибори в США у республіканця Дональда Трампа

Очевидні три речі. Перше, Байден не здасть Україну так, як це міг зробити Трамп і навіть хотів це зробити, просто йому не дав Конгрес. Друге, Байден дуже добре розуміє, з ким має справу. І третє, перед ним стоїть фантастичної важливості і складності історичне завдання – це відновлення єдності Америки. І тому, по суті, йому на все начхати, я думаю. Йому треба займатися своєю країною, що він і робитиме. А міжнародні проблеми залишаться на рівні “щоб не пішли далі”.