By Можливість спільного контролю над кордоном обговорювалася від самого початку перших Мінських угод у 2014 році і була визнана провальною. Зараз, як і тоді, вона викликає багато запитань.
Армія! Мова! Віра! Це для тебе не пусті слова, правда? Державницька позиція для тебе є пріоритетною і ти не дозволиш всіляким реваншистам здати Україну? Тоді підписуйся на "Європейську Україну" у фейсбуці!
Про це пише в блозі на Цензор.НЕТ редактор видання Юрій Бутусов. На його думку, слова Зеленського про контроль над українсько-російським кордоном українських правоохоронців або військовослужбовців разом із “представниками тимчасово окупованих територій” не є простим рішенням складної проблеми.
“1. Хто командує спільним патрулем, і чиї накази виконуються?..
2. Чи буде передано патрулям функції контролю державного кордону? Яким чином патрулі зможуть зупинити порушників державного кордону України?
3. Чи буде в українських бійців у складі патрулів право застосовувати зброю? Яка зброя буде у патрулів?
4. Хто проводить розслідування можливих конфліктів і порушень під час діяльності спільних патрулів?
5. Хто несе відповідальність за життя українських бійців у разі нападу на них під час перебування на території, де не діють закони України?
6. Який контингент і яку техніку буде виділено, щоб забезпечити патрулювання 408 кілометрів непідконтрольного державного кордону вдень і вночі?..
7. Чи готове керівництво України в разі нападу на українських бійців у складі спільних патрулів застосувати силу для покарання винних у нападі?” – запитує журналіст.
Бутусов нагадує, що ідея про спільні патрулі не нова.
“Спільний контроль кордону в такому форматі було обговорено від самого початку перших Мінських угод в 2014 році. Тоді переговори про спільний контроль провалилися з тієї ж причини, з якої проваляться і в 2020-му”, – вважає він.
“Мир на Донбасі – це питання довгострокової стратегії, над якою треба обов’язково думати. Час вже припинити стрясати повітря старими фразами, заїждженими за п’ять років Мінська”, – підсумував Бутусов.