Аналітика

Клуб самогубців: як новий Кабмін буде рятувати українську економіку

0

В Україні перезавантажили уряд, проте перегляду потребує і економічна політика держави.

Україна отримала новий уряд, який вже на наступний день після затвердження у Верховній Раді 4 березня провів своє перше засідання.

Однак далеко не всі посади в новому Кабінеті міністрів заповнили. Наприклад, вакантним залишається пост міністра економічного розвитку – від пропозиції зайняти його відмовився Роман Жуковський, який раніше працював в адміністраціях Віктора Ющенка і Віктора Януковича. У новому Кабміні планували (і, ймовірно, все ще планують) створити Міністерство промислового розвитку і оборонного комплексу, очолити яке було запропоновано (укупі з посадою віце-прем’єра) Олегу Коростельова, директору конструкторського бюро “Луч”, що є флагманом сучасних військових розробок, проте і він не виявив бажання змінити місце роботи. Крім цього, немає в новому уряді міністрів енергетики і сільського господарства, проте вони також мають безпосереднє відношення до економічної політики держави.

І ця політика потребує термінового перезавантаження.

Вдруге вже не смішно

У новому Кабміні ніби то розуміють важливість економічних змін. “Серед іншого, що терміново потрібно зробити, – посилити економічний блок”, – заявив, виступаючи у Верховній Раді перед голосуванням за його кандидатуру на посаду прем’єра Денис Шмигаль.

Але чи впорається нова команда Кабміну (навіть якщо профільні міністри будуть оперативно призначені) з викликами економічного характеру?

Член ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран, коментуючи очікування від діяльності нового уряду, був небагатослівним, але гранично конкретним: “Чекаю здорового прагматизму і більшої орієнтації на національні інтереси. Економіка повинна бути на першому місці”.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, радник президента Олег Устенко також висловив стриманий оптимізм із приводу очікувань від роботи Кабміну Дениса Шмигаля. “Я б очікував агресивної роботи в плані того, що будь-якими способами треба намагатися прискорити темпи економічного зростання”, – сказав він у коментарі виданню. За його словами, новий прем’єр-міністр вже встиг зробити важливі заяви, які, зокрема, стосуються того, що акцент в економічній політиці буде робитися на стимулюванні внутрішнього попиту, а також на введенні елементів помірного протекціонізму.

Однак, додав Устенко, якщо “успіхи” в економіці у нового Кабміну будуть такими ж, як і “папередніків”, нинішня команда піде, так само, як і попередня.

А такі побоювання є. За словами інвестиційного банкіра і фінансового аналітика Сергія Фурси, він не чекає від нинішнього уряду ніяких проривів, “крім проривів теплотраси”. Експерт зазначив, що є багато питань до міністра фінансів Ігоря Уманського, а що стосується прем’єра Шмигаля, то він, мабуть, є технічною фігурою. “Навряд чи у нього є свої ідеї, своє бачення, і він (під час виступу у Верховній Раді 4 березня) переказував промову (президента) Зеленського”, – сказав Фурса виданню. Крім того, з його слів, є серйозні побоювання, що новий уряд може підірвати співробітництво з Міжнародним валютним фондом (МВФ). “Це призведе до дуже поганих наслідків в економіці”, – резюмував він.

У експерта інституту GROWFORD Олексія Куща також немає оптимістичних очікувань від нового Кабміну. він зазначив, що очікування повинні спиратися на чітко прогнозовані дії, а їх немає.

Кущ з іронією згадав про програму дій попереднього уряду, зокрема, про плани домогтися економічного зростання 40% за п’ять років. За його словами, ніхто всерйоз і не думав про те, що Кабмін Олексія Гончарука буде працювати ці п’ять років. “Нинішній уряд вчинив розумніше: вони сказали, що будуть реалізовувати колишню програму, щоб фактор сміху не повторювався – вдруге сказаний жарт вже несмішний, – заявив експерт. – Але повторення одних і тих самих дій з очікуванням іншого результату – це ознака деменції”.

На думку Олексія Куща, перезавантаження уряду потрібно було починати з перегляду економічної моделі, яку намагався реалізувати уряд Олексія Гончарука: “Прем’єр мав сказати, в чому полягали концептуальні помилки колишнього уряду, чому відбулося різке гальмування економіки, яке не можна пояснити лише впливом зовнішніх об’єктивних факторів, і вже після розбору польотів і винесення діагнозу потрібно було формувати нову програму. Він міг би в своєму виступі виділити п’ять-сім-десять тез як реперні точки економічного зростання. Замість цього був виступ ні про що – чергові фрази і не більше того”.

Антикризовий Кабмін

Потрібно розуміти, що новий український уряд буде змушений працювати в новій “системі координат”, яка обумовлена, в першу чергу, зовнішніми факторами. Неважко здогадатися, що мова йде про імовірну світову фінансову кризу, тригером якої може стати смертельний коронавірус.

“Є все більш зростаючі загрози, пов’язані з негативною кон’юнктурою, яка з’являється на зовнішніх ринках, і яка вдарить по всіх країнах, особливо по таких невеликих і відкритих економіках, як Україна. Це може бути і падіння попиту і зниження цін на товари нашого експорту, також може зменшитися приплив інвестицій. А це – два важливих джерела зростання, на які був розрахунок”, – говорить Олег Устенко.

За словами директора економічних програм аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолія Амеліна, майже напевно Україну незабаром очікує рецесія в зв’язку із наближенням світової економічної кризи. “І, якщо у Кабінету міністрів не буде антикризового плану дій, то Україна може досить відчутно постраждати від світової рецесії. Якщо ж такий план буде, ми можемо пройти цю рецесію з плюсом для економіки, ми зможемо змінити структуру української економіки, структуру експорту та структуру внутрішнього споживання. Але тут важливе стратегічне бачення Кабінету міністрів, профільних міністрів, їхні узгоджені дії”, – сказав він у коментарі виданню.

Немає ясності з тим, як буде проводитися податкова політика держави. “Податки виконують як фіскальну, так і стимулюючу функцію, а з новим міністром фінансів Уманським, судячи з його публічних заяв за останні кілька років, ми, швидше за все, не отримаємо стимулюючу функцію податків, а це означає, що кризу ми будемо проходити важче, тому що під час кризи стимулююча функція податків є одним із факторів стабілізації економіки і поліпшення бізнес-очікувань”, – заявив Амелін.

При цьому, за його словами, не все в плані розвитку економіки і можливостей справлятися з кризовими явищами залежить від уряду, так як помітну роль в цьому також грає Національний банк. “Майбутнє економіки багато в чому залежить від взаємодії з центральним банком і від стратегічного розуміння того, як ми будемо виходити з рецесії”, – резюмував експерт.

Віктор Авдєєнко

Друзі. Російська пропаганда чим далі охоплює все більше сфер нашого життя і побуту. Російський інформаційний продукт все активніше замилює очі та притомність наших громадян. Тому ми вирішили дати бій! І для перемоги нам потрібен ти! Ми не просимо від вас неможливого. Ми просимо вас лише підписатися на наш новий YOUTUBE-канал! Лише разом ми зможемо протистояти ворогам! Підписуйся!

youtube.com/columnist