Новини

Колишні в’язні “Л/ДНР” поскаржилися на життя в Україні після полону

0

Звільнені з полону “Л/ДНР” Руслан Шейтер, Олександр Репетило і Роман Коркішко розповіли, що не отримали ні копійки матеріальної допомоги від держави і поскаржилися на чиновників на місцях.

Своїми історіями вони поділилися в інтерв’ю “Фактам”. Зокрема Шейтер зазначив, що не може працевлаштуватися в Харкові через постійні проблеми з документами.

“Тепер про допомогу держави. Спочатку треба було відновити документи. Подзвонили з міністерства: “Вас чекають в міграційній службі, але у нас немає машин”. Знайомий таксист погодився під’їхати в “Лісову поляну” і відвіз кілька людей на “бусику”. А я і з заявою і за готовим паспортом в міграційну службу їздив сам. Водійське посвідчення відновлював, коли був у Циблях. Ми з хлопцями скидалися і їздили в Переяслав-Хмельницький“, – поділився Шейтер.

“Інтересу тут до мене ніхто не проявляє. Хіба що раз на місяць телефонують від уповноваженого з прав людини і ставлять якісь уточнюючі питання. І все”, – обурився він.

Чоловік не отримав матеріальної допомоги і в Харкові, куди поїхав після полону.

“Програма надання матеріальної допомоги від обласної адміністрації існує тільки для тих, хто прописаний у Харкові і в області. Я ж прописаний у Мар’їнському районі, тому мені нічого не належить. Допомогти з житлом тут не можуть. А з роботою  тільки направити в центр зайнятості. Міністерство ветеранів взагалі перервало зі мною зв’язок із тих пір, як я виїхав із Києва“, – додав колишній в’язень.

Репетило, який живе з сім’єю в Маріуполі, розповів схожу історію. Йому обіцяли допомогу від Червоного Хреста, проте виявилося, що сподіватися нема на що. Влада Маріуполя також не погодилася допомогти.

“Відправився в районну адміністрацію: “Я колишній полонений, мені сказали, що буде допомога якась. Чим можете допомогти?” Дівчина відповіла, що спочатку допомогу отримують нужденні, потім переселенці, “а потім ви”, – розповів чоловік.

Коркішко ж зіткнувся з ще більш складною ситуацією – все його рідні залишилися на окупованих територіях.

“З 10 лютого перебуваю в Маріуполі. Живу на гроші, які сім’я примудряється надсилати, щоб я оплатив хостел. У соцслужбі сказали: “Можемо поклопотатися, щоб ви пожили при храмі. Якщо будете там виконувати якусь роботу, раз у день погодують”. Я обурився: “Добре, що хоч не на паперті стояти. Люди, я ж не бомжувати сюди приїхав”, – розповів чоловік.

У ЦНАП, за його словами, на всі запити відповіли, що довідка з СБУ не підходить і вимагають документи про статус колишнього полоненого. “Мовляв, тоді, можливо, будуть якісь пільги. А на даному етапі “ви такі ж, як і всі”. Так що допомоги – нуль цілих, нуль десятих”, – підсумував він.