Політика

Кравчук пропонує пристати на ультиматум Росії, щоб “рухатися вперед”

0

Матеріал зі сторінки Фейсбук Георгій Тука. Далі виключно думка автора: 
Георгій Тука – колишній заступник міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, ексголова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, засновник волонтерського об’єднання “Народний тил”, активіст Майдану.

Отже…
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підтвердив той факт, що Леонід Кравчук звернувся до ВРУ з пропозицією розглянути зміни до Постанови про проведення місцевих виборів.

Одразу хочу відкинути маніпуляції “Кравчук пропонує провести вибори в ОРДЛО у жовтні”. Ні, про це мови не йде.

Мова йде про зміну редакції (або вилучення з тексту) пункту 4 цієї Постанови, в якому зазначається, що місцеві вибори на окупованій частині Донбасу та в Криму можливі лише після деокупації (виведення іноземних військ, поновлення дії українського законодавства і таке інше).

Росія, одразу після ухвалення цієї Постанови, поставила жорсткі вимоги щодо цього пункту. На думку Кремля, текст пункту 4 суперечить “Мінським угодам” та тим обіцянкам, які надав Зеленський у Парижі (імплементація “формули Штайнмаєра”).

Ось що про це каже сам Леонід Кравчук: “Проаналізувавши постанову і закон, я звернувся до Верховної Ради з проханням привести у відповідність і рухатися вперед, інакше все зупиниться”.

Тобто, виглядає, на мій хлопський розум, так:

окупанти висунули ультиматум, і Україні варто на нього пристати, аби “рухатися вперед”.

Добре. Думаю, Леонід Макарович розуміє, що цей ультиматум – лише перший. За ним буде другий, третій… сорок третій.

Цікаво, як далеко готовий іти таким шляхом Кравчук, аби “рухатися вперед”, і де саме “кінцева зупинка” цього руху?

Окрім того, Леонід Кравчук, на жаль, вдається до поширеної маніпуляції, кажучи, що “Мінські угоди” начебто затверджені ООН.

По-перше, не ООН, а Радбезом ООН.
По-друге, не “Мінські угоди”, а “Комплекс заходів”.
По-третє, не затверджені, а “позитивно оцінені”!

Тобто, з юридичної точки зору, ці домовленості не є міжнародною угодою, договором чи будь-яким іншим правовим документом. Цей документ ніколи не був ратифікований ВРУ (як того вимагає законодавство) і не несе жодних юридичних наслідків для жодної зі сторін.

Цей документ має виключно ПОЛІТИЧНЕ значення! Не більше.

Я не знаю, яким чином Кравчук зробив таке своє “звернення” до Верховної Ради. Мабуть, листом… Бо функція Голови делегації України в ТКГ не є ані державною посадою, ані статусом. І мені важко собі уявити, яким нормативно-правовим актом регламентована можливість Голови делегації “звертатися до Верховної Ради”…

І головне. Такий крок створює прецедент: Верховна Рада України реагує на ультиматум окупанта!

Не має значення, прийме чи відхилить. Головне – РЕАГУЄ!

Якщо саме в цьому полягає “мудрість” Кравчука & Фокіна, то… може, краще хай вони її демонструють у Ростові?

Просто якісь “зіркі соколи”: один побачив мир в очах Путіна, другий – бажання завершити війну…