Блоги

Не винний той хто нічого не робить

0

Через нищівну вчорашню заяву нардепа Ар’єва про операцію СБУ і вагнерівців, ЗЕботва почала судомно шукати на що переключити увагу суспільства. Серед іншого – почали розкручувати цитату з інтерв’ю Павла Клімкіна пропагандисту Іванову (журналістом його назвати в мене язик не повертається), мовляв – Медведчука у тристоронню контактну групу в Мінську увів Порошенко.

От воно мовляв як! Порошенко витяг Медведчука з небуття! Порошенко винний в тому що Медведчук… власне що? Що саме робив Медведчук у часи Порошенка? Відповідь на це вже давно дав сам Порошенко в інтерв’ю Українській правді. Цитую: «Я стверджую, що предметом моїх зустрічей з Медведчуком була виключно діяльність Тристоронньої контактної групи, полонені, а також передача пропозицій української сторони Путіну. Тому що я телефонних переговорів з Путіним за останній час не мав, і єдине, що йому могли передавати, ось це. Інших предметів у нас не було. Точно».

А про що нам розповів Клімкін? Власне про те саме. Так, Медведчука до мінського процесу підключив Порошенко – з метою займатися питаннями полонених і обмінами. Все. Реальність тоді була така. Для організації обмінів і звільнень полонених потрібний був вихід на вище керівництво Росії, бо домовлятися з середньою ланкою російських керівників – справа марна. Вони всі «цареві люди» – це цитата. А тепер питання – через кого можна було навести контакти з вищім керівництвом Росії? Після провалу усіх намірів Кремля влітку 2014 року і взимку 2015. Після того як Порошенко і Путін на переговорах кричали одне на одне (це описав екс-резидент Франції Оланд) – а вже повірте позивний «Міль» такого не пробачає нікому. Через кого можна було встановити такі контакти? Відповідь – тільки через Медведчука.

Віщую питання, а чого Медведчука не посадили? Питання назустріч – а чого його не посадили зараз, коли члени секти «чому Медведчук не сидить» таки добилися свого – Порошенко більше не президент? Чому нині Медведчук вільно скуповує телеканали, обирається в Раду, має там власну фракцію? Знову таки – цитата: «Медведчук при мені голову не міг підняти!.. При Порошенку Медведчук 13% не набирав. А зараз набрав… Вплив Медведчука посилився після того, як Порошенко не виграв президентські вибори» – Петро Порошенко. Медведчук на це відповів: «Піднімати голову мені не було необхідності, тому що я в своєму житті не опускав її ні перед ким. Я принципово і послідовно відстоював і відстоюватиму свою політичну позицію, боротьба з якою стала сенсом діяльності української влади, очолюваної Порошенком. Через свого поплічника – голову СБУ Василя Грицака – Порошенко нацьковував на мене особисто, мою сім’ю (були напади на моє житло, а також офіс очолюваної мною громадської організації) підконтрольних йому націонал-радикалів». Достатньо?

Порошенка постійно критикували за залучення Медведчука до роботи ТКГ у Мінську. А я хочу спитати так – що краще було, якби наші хлопці лишалися у полоні на підвалах у терористів та у катівнях ФСБ? Що, аби виглядати усім в білому треба було пожертвувати нашими громадянами, що опинилися у ворожих руках? Чи краще повернути наших громадян і за це потерпіти наявність Медведчука, заблокувавши всю його іншу діяльність силами спецслужб? Це питання треба ставити не горлатим активістам, які завжди знають «як треба» і ні чорта не роблять самі. Це питання треба ставити родичам полонених, яких звільнили завдяки цій політиці Порошенка. Це питання треба ставити самим полоненим. Це питання треба ставити Атему Чийгозу, який не з чуток знає що таке буцегарня ФСБ – а він свою відповідь уже дав, коли став депутатом від «ЄвроСолідарності». Так, того хто шукає непростий вихід з дуже складної ситуації завжди є в чому звинуватити.

Бо звинувачувати не можна лише того, хто взагалі нічого не робить. Лише патякає. І так. Щойно Росія впровадила проти Порошенка санкції. Додати нічого.

Дмитро “Калинчук” Вовнянко