Суспільство

Прибутки Ахметову, а збитки – державі: чому зупиняють блоки АЕС

0

Очільниця Міненергетики вбачає вирішення проблем сфери електроенергії у скороченні її виробництва. Але чомусь лише з боку державного Енергоатому, який генерує найдешевшу в Україні електроенергію, пишуть в матеріалі від 24 каналу.

Армія! Мова! Віра! Це для тебе не пусті слова, правда? Державницька позиція для тебе є пріоритетною і ти не дозволиш всіляким реваншистам здати Україну? Тоді підписуйся на "Європейську Україну" у фейсбуці!

facebook.com/euroua20/

Нова очільниця Міненергетики Ольга Буславець запропонувала зупинити 3 блоки АЕС, а на ще 5 зменшити потужність. Таким чином частка зеленої енергетики, яка найдорожча в Європі (4-5 гривень) і в рази дорожча за ціну атомної енергії (0,70 гривні), збільшиться. Навіщо це робити, якими будуть наслідки для держави, бізнесу та населення, а також хто за цим стоїть – у матеріалі 24 каналу.

Чому блоки АЕС зупинять?

Виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець хоче зупинити блоки атомних електростанцій. Таким чином чиновниця планує “вирішити” всі проблеми галузі.

З цією метою на державний Енергоатом прийшло розпорядження про повну зупинку трьох блоків потужністю 3 тисячі МВт і зменшення виробництва ще на 5 блоках. Як зазначає у телеграмі екснардеп Сергій Лещенко, це еквівалент зупинки всієї Рівненської АЕС або половини Запорізької АЕС.

Навіщо? Зупинка атомних блоків призведе до того, що не треба буде зупиняти сонячні станції Ахметова, що працюють на високому “зеленому” тарифі. І також додаткову частку ринку отримають вугільні станції все того ж Ахметова, – підкреслив Лещенко.

Зупинку двох блоків планують з 10 травня по серпень. Зменшення обсягів генерації інших блоків розпланували впродовж року.

Розпорядження про зупинку блоків АЕС
Розпорядження про зупинку блоків АЕС

Впродовж всього квітня держава зменшувала генерацію енергії як для атомних електростанцій, так і для виробників за “зеленим тарифом”. Проте 26 квітня обмежили роботу лише АЕС.

Я розумію позицію, коли у зв’язку з проблемами в країні та економіці всі потрохи “затягують пояси”. Але коли всі проблеми скидаються на державний Енергоатом, а приватних це не зачіпає, то це називається приватизація прибутків та націоналізація збитків, – написав у Facebook Андрій Герус, голова профільного комітету.

Тепер історія з вибірковим обмеженням повторюється. Уже призупинено роботу 17% потужностей АЕС. Після нових обмежень частка збільшиться.

Наразі на атомних станціях України працюють 11 з 15 енергоблоків. Крім того, на період карантину та 30 днів після нього, Україна припинила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Про це повідомляє пресслужба Укренерго.

Наслідки зупинки роботи АЕС

Сергій Лещенко зауважив, що такі рішення державі коштуватимуть мільярдних збитків, а Енергоатом стане фактично банкрутом.

“Але, щоб врятувати державний Енергоатом, депутати можуть проголосувати за спеціальний закон, яким виділять 10 мільярдів гривень допомоги Енергоатому у вигляді облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП), – додає колишній парламентар.

За його словами, виходить двоходова схема:

  • Енергоатом рятує ДТЕК.
  • Держава рятує Енергоатом.

Таким чином, ДТЕК Ахметова отримує допомогу від держави, але уникає долі “ПриватБанку”, тобто націоналізацію.

Це може означати не лише збитки для держави, але й подорожчання електроенергії в Україні загалом, адже тепер частка дешевої атомної електроенергетики зменшиться. Нагадаємо, що різниця у ціні суттєва: атомна електроенергія – 70 копійок, а енергія за “зеленим тарифом” – 4-5 гривень.

Ціна на електроенергію може піднятись на приблизно 15 – 20%, а в гіршому випадку на 25%. І це тоді, коли на ринках європейських, де є конкуренція, ціна на фоні падіння споживання електроенергії доходить до нульової вартості для споживача, – пояснила Войціцька, колишня нардепка.

ДТЕК-монополіст: що відомо. Це найбільша приватна енергетична компанія України, яка належить олігарху Ахметову. Група ДТЕК контролює понад 90% Бурштинського енергоострова (включає у себе Закарпатську область, більшу частину Івано-Франківської та Львівської областей), загалом 80% теплової електрогенерації України та значну частку виробництва за “зеленими тарифами”.

Для чого зменшувати обсяги генерації електроенергії?

Ринок електроенергії наразі перенасичений. До того ж із введенням карантину, попит серед бізнесу ще більше впав. Саме тому зменшують обсяги генерації електроенергії. Проте це не вирішує 2 найбільші проблеми в українській енергетиці наразі – криза неплатежів та боргова криза.

На ринку електроенергії зараз рекордні борги:

  • 5 мільярдів гривень боргів перед Укренерго, 4,7 мільярда з них заборгувало населення;
  • Укренерго заборгувало понад 8 мільярдів гривень державному підприємству “Гарантований покупець”;
  • “Гарантований покупець” загалом має понад 10 мільярдів гривень боргів (перед виробниками відновлюваної енергетики – 6,3 мільярда гривень, перед Енергоатомом – 4 мільярди гривень та перед Укргідроенерго – 200 мільйонів гривень).

Варто розділяти проблему заборгованості на ринку електроенергії:

Є борги, що сформовані до переходу на ринок в 2019 році, але вони нікуди не ділись і висять баластом.

Що відбулося в 2019? 1 липня 2019 року в Україні запровадили новий ринок електроенергії, європейську модель. Немає фіксованих цін на електроенергію для підприємств, як це є для населення. Підприємства та постачальники можуть укладати договори, в яких ціна на електроенергію прив’язана до гуртових цін на електроенергетичних біржах.

Інші борги – формуються вже зараз в період карантину. Наприклад, 4,7 мільярда – борг населення перед постачальниками універсальної послуги (тобто постачальниками електроенергії, що постачають світло всім нам).

В нас на ринку енергетики наростає криза неплатежів і криза заборгованості і тільки частково вона пов’язана з коронавірусом, який просто її посилив, – зазначив Володимир Кудрицький з “Укренерго”.

Кудрицький пов’язує це з перевиробництвом електроенергії та моделлю покладання спеціальних обов’язків на ринку електроенергії перед гарантованими покупцями. Сфера працює собі в збиток через те, що влада приймала рішення без попереднього розрахунку наслідків.

Чому виникла криза неплатежів?

Криза неплатежів виникла тому, що держава на час карантину скасувала нарахування штрафів за несвоєчасну сплату комунальних послуг.

Водночас очільниця Міненергетики наголосила, що доручення Кабміну щодо невідключення за несплату споживачі сприйняли як можливість не платити.

Люди не розуміють, що електроенергія у наших домівках є завдяки самовідданій роботі всіх енергетиків. Але цим енергетикам треба платити зарплатню, енергетичним компаніям треба сплачувати податки. Необхідно виходити до людей з меседжем, щоб вони були часткою цього процесу та розуміли свою відповідальність. Треба сплачувати за отриманий ресурс, бо повна темрява – гірша за пандемію, – вважає Буславець, очільниця Міненергетики.

Українська електроенергія найдорожча в Європі

Електроенергія в Україні в рази дорожча, ніж у Європі. 21 квітня середньозважена ціна збільшилася на 9,3% у порівнянні з минулим тижнем до 1286 гривень за мегават-годину. Для промислових споживачів Бурштинського енергоострова (Закарпатська і частина Львівської та Івано-Франківської областей, які обслуговує ДТЕК Ріната Ахметова) ціна ще вища – 1766 гривень за мегават-годину. Для порівняння на європейській біржі Nord Pool за аналогічний період вартість електроенергії коштувала 5,18 євро за мегават-годину (152,4 гривні за курсом 21 квітня). Про це повідомляє finance.ua.

У деяких європейських країнах минулого тижня була від’ємна ціна на електроенергію. Підприємства доплачували споживачам, аби не зупиняти своїх потужностей. Зокрема, це було у Словаччині, Чехії, Франції, Німеччина та Бельгії, передає “Укрінформ”.

Зелені тарифи
Зелені тарифи / Фото Unsplash

Що не так з зеленими тарифами? Зелений тариф – це тариф, за яким гуртовий ринок електричної енергії України зобов’язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії. Ціну та обсяги встановлює Регулятор. Ідея сама по собі добра, але її не вдалося якісно запровадити в Україні. Пільгами користуються великі компанії, які є монополістами на ринку електроенергії.