Блоги

Світло згаслих зірок-депутатів: через рік після парламентських виборів

0

21 липня країна відзначає річницю позачергових виборів до Верховної Ради. Прийшов час виставляти перші оцінки і підводити перші підсумки.

Що спільного між поточним складом ВР і зоряним небом?

Дивлячись на небо, ми дивимося в минуле. Зірки бачаться такими, якими вони були десятки, сотні, тисячі років тому: стільки часу потрібно, щоб їх світло дійшло до нас. Можливо, деякі з них вже згасли, але Земля продовжує ними насолоджуватися.

Дивлячись на діючий парламент, ми теж дивимося в минуле.

Спостерігаємо Україну річної давності. Бачимо симпатії і надії минулого літа – і розуміємо, наскільки вони встигли змінитися.

У Раді IX скликання все ще є номінальна однопартійна більшість, хоч і розповзається де-факто. Це нагадування про той час, коли Володимир Зеленський не просто був фантастично популярний, але і міг поділитися народною любов’ю з ким завгодно. Немов міфічний Мідас, президент Зе перетворював в електоральне золото все, до чого торкався.

Натхнене населення голосувало за випадкових людей тільки тому, що вони балотувалися під логотипом “Слуги народу”. Кандидати, що виникли з нізвідки, громили досвідчених важкоатлетів-мажоритарників.

Але все це – вже історія. Мажоритарки на парламентських виборах більше не буде, Володимир Олександрович розгубив свої чарівні здібності, а торішній результат вже недосяжний для президентської партії.

“Голос”

У Раді IX скликання засідають депутати від “Голосу”. Люди, яким сьогоднішня соціологія не залишає жодних шансів потрапити в парламент. Це відгомін того часу, коли країна ще намагалася вибратися з емоційного клінчу, породженого президентськими виборами.

Поява Вакарчука і компанії давало надію, що розкол суспільства на “порохоботів” і “зелефанів” може бути подоланий. Що неперемжній Зе-команді можна протиставити не програш команди Порошенка, а щось нове. Але за минулі місяці ця надія згасла. “Голос” так і не став повноцінною політичною альтернативою. Роль головного опозиціонера-патріота застовпив за собою колишній президент. А виборці Петра Олексійовича, які спробували перейти на новий проект, швидко розчарувалися і повернулися назад.

ОПЗЖ і ЄС

У Раді IX скликання ОПЗЖ і ЄС представлені набагато скромніше, ніж дозволяє їх нинішня електоральна вага. Це привіт з того часу, коли в Україні нібито намітилося згладжування ідеологічних крайнощів. Перемога Зеленського здавалася тріумфом центризму, відтіснила на другий план проросійські і радикально-патріотичні погляди.

Президент-шоумен зі своєю партією виглядав вдалим компромісним варіантом. Але через рік цей розпливчастий компроміс влаштовує все менше громадян, а непримиренні антиподи поступово беруть реванш. Рейтинги гаранта і “Слуги народу” падають, рейтинги “Євросолідарності” і “Опозиційної платформи – За життя” ростуть.

І розстановка сил в парламенті вже не відображає розстановку сил в суспільстві: це все та ж історія про згаслі зірки, чиє світло ще видно під куполом Верховної Ради.

“Батьківщина”

Правда, один виняток на парламентському небосхилі все-таки присутній. Стара добра “Батьківщина”, ведена нестаріючою Юлією Володимирівною, і сьогодні набирає ті ж 8%, що і в липні 2019 року. За минулий час пані Тимошенко з соратниками нічого не втратила, нічого не придбала і навряд чи когось цим здивувала. Має ж бути в нашому світі хоч щось незмінне!

Михайло Дубинянський