Політика

Тимошенко вкотре розписалася у прихильності олігархам, цього разу – Коломойському

0

Після того, як ЮліяТимошенко публічно виступила проти закону щодо”Приватбанку”, не варто дивуватися, якщо серед спонсорів її партії незабаром виявиться олігарх Ігор Коломойський. Матеріал 24 каналу. 

Тимошенко лукавить і зриває отримання траншу МВФ

Нещодавно Верховна Рада зібралася на три позачергових засідання в умовах коронавірусу. Але єдина фракція, яка не стала голосувати за ключові рішення –  це партія Юлії Тимошенко “Батьківщина”. І нехай напередодні вона казала, що не на часі перебувати в опозиції, але ми так і не дочекалися голосів від “Батьківщини” за критично важливі закони.

Щобільше, вона наважилася встромляти палки в колеса на шляху отримання Україною фінансової допомоги з боку МВФ — її депутатами включно з самою Тимошенко внесено 10 постанов про скасування закону щодо ринку землі, заблокувавши його підписання. Прекрасно знаючи, що ці постанови будуть провалені, закон все одно буде підписаний, але Україна лише згає час.

Але на цьому Тимошенко вирішила не зупинятся. Вона публічно виступила проти законопроєкту про неповернення “Приватбанку” – того самого, який є другою умовою, яка відкриває Україні понад 8 мільярдів доларів допомоги в умовах кризи. Виступаючи з трибуни Ради, Тимошенко звинуватила в тому, що Україна перетворюється на “бананову республіку”.

Що передбачає законопроєкт про банки? Передовсім законопроєкт передбачає, що розпочаті процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків не може бути зупинене судовими рішеннями. Законопроєкт також називають “антиколомойським” через те, що він фактично спрямований на неможливість повернути Коломойському націоналізований “Приватбанк”.

Наразі ВРУ ухвалила “антиколомойський” законопроєкт у першому читанні.

Абсурд в тому, що аналогічний докір – перетворення України на бананову республіку – Тимошенко може адресувати сама собі. Адже за часів її другого прем’єрства так само в умовах кризи вона просила про порятунок саме МВФ.

При чому це був сценарій “бананової республіки” в квадраті – адже, пообіцявши виконати вимоги МВФ, Тимошенко отримала більше 10 мільярдів доларів, але при цьому примудрилася не виконати взяті зобов’язання. І тут можна було би радіти хитрості Тимошенко, але це був класичний “кидок” міжнародної фінансової інституції. Це зрештою призвело до того, що відповідальні за відносини з Україною посадовці МВФ були покарані та навіть звільнені, що в подальшому суттєво підірвало репутацію України у фінансовому світі.

Відлуння тих подій десятирічної давнини за участі України досі наздогоняє Україну — МВФ відтоді відмовляється давати гроші Україні під обіцянки виконати вимоги, бо завдяки Тимошенко нам більше не вірять на слово, а кредитують виключно під виконані пункти зобов’язань. Оце і є “бананова республіка”, до якої призвела Тимошенко.

Так само Тимошенко обурилася, що за законом проти Коломойського “не будуть вважатися дійсними” рішення українських судів. Здавалося, праведний гнів – але Тимошенко знову лукавить. Саме за часів її прем’єрства держава підписала акціонерну угоду з офшорками Ігоря Коломойського про управління компанією “Укрнафта”, де нам як громадянам досі належить контрольний пакет. Так от, за цим документом вона не просто довічно закріпила топовий менеджмент за Коломойським, але і перенесла всі судові суперечки за межі України –  в Лондонський суд. Тим самим визнавши відсутність українскої судової юрисдикції над Коломойським в частині “Укрнафти”.

Цікава історія відносин Тимошенко і Коломойського

Фактично, не витримують критики жодні аргументи Тимошенко, чому вона проти закону про неповернення “Приватбанку” Коломойському. Навіть більше – Тимошенко зробила самовикриття у своїй відкритій підтримці олігарха. З яким у Тимошенко, між іншим, дуже цікава історія відносин.

Наприкінці 1990-х років, коли діяли схеми компанії ЄЕСУ, під контролем Тимошенко опинився один з найдорожчих активів українського гірничо-металургійного комплексу – Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Коли ж уряд Лазаренка пішов у небуття, на активи Тимошенко почалися атаки – і контроль над Південним гірничо-збагачувальним комбінатом отримали структури, пов’язані з Коломойським.

Тимошенко вважала, що її позбавили законної власності – але щойно відбулася Помаранчева революція, в результаті якої вона стала прем’єр-міністром, як Коломойський прийшов до неї миритися – і вона зняла всі претензії до олігарха. Скільки йому коштувало це примирення – можемо лише здогадуватися.

Якщо був Онищенко, то чому не бути Коломойському?

Це вона робить не вперше. Ще до Коломойського, колись раніше вона публічно підтримувала іншого фігуранта антикорупційних розслідувань Олександра Онищенка, який перебуває в міжнародному розшуку. Намагаючись врятуватися від тюрми 5 років тому, Онищенко підключив Тимошенко, яка почала публічно атакувати НАБУ, принизливо відгукуючись про антикорупційне бюро в телеефірах: “НАБУ-шмабу, це все фейки”.

Уявляєте, що вона казала?

“НАБУ, Антикорупційна прокуратура – це ілюзія, вони не будуть чіпати генераторів корупції в країні. НАБУ залежне від вищого керівництва країни, вони виконують замовлення. Зараз йде рейдерство бізнесу, що колись мали при Януковичу, віджимають бізнес. У Онищенка зараз забирають бізнес. Онищенко на слуху, а є багато підприємців, в яких зараз забирають бізнес”, – розповідала тоді Тимошенко.

Така поведінка Тимошенко пояснюється просто – не можна нападати на власних спонсорів. Журналісти-розслідувачі програми Bihus.info дослідили, що у 2018 році під час передвиборчої кампанії “Батьківщина” отримала рекордну суму пожертв – понад 150 мільйонів гривень. При чому, гроші заносили в касу начебто від пересічних громадян, які віддавали останнє, аби підтримати Тимошенко. Коли ж почали розбиратися, то побачили, що однією з “донорів” “Батьківщини” виявилася касирка Наталя Зубар з супермаркету у передмісті Київ – через неї передали на потреби партії майже 1,5 мільйони гривень. Аналогічну суму політсилі за документами пожертвувала і її сестра, більш ніж мільйон гривень – племінник.

Але виявилося, що Зубар значиться також бенефіцеаром двох київських фірм зі статутними капіталами по 50 мільйонів гривень в кожній, які входять до орбіти того самого Онищенка. Тобто жінка-касирка в супермаркеті просто віддала свої паспортні дані, якими скористалися схематозники. Спочатку – для заснування фірм. Потім –  для наповнення каси Тимошенко. А всі сліди ведуть до Онищенка, якого Тимошенко захищає в публічній сфері.

А після того, як Тимошенко публічно виступила проти закону щодо”Приватбанку”, не варто дивуватися, якщо серед спонсорів її партії будуть прості робітники феросплавних заводів. Тому не дивуйтеся, чому Тимошенко тепер з’являється в кожному ефірі програми “Право на владу”. Як кажуть, “долг платежом красен”.

Друзі. Російська пропаганда чим далі охоплює все більше сфер нашого життя і побуту. Російський інформаційний продукт все активніше замилює очі та притомність наших громадян. Тому ми вирішили дати бій! І для перемоги нам потрібен ти! Ми не просимо від вас неможливого. Ми просимо вас лише підписатися на наш новий YOUTUBE-канал! Лише разом ми зможемо протистояти ворогам! Підписуйся!

youtube.com/columnist