Блоги

Україна отримала ганьбу. Соромно. Боляче. Гірко… Ми могли отримати привід для гордості.

0

“Єрмак говорить, що не він виглядає як російський агент, а інформація про те, що він зірвав блискучу спецоперацію українських спецслужб, що, можливо, вартувала життя українським героям, виглядає як дезінформація. Єрмак говорить…. І виглядає це все як повна протухла туфта. Як завжди.

Ми могли отримати привід для гордості. Операція, яку проводила військова розвідка України, увійшла б до всіх підручників світу. Це стало б основою для статей, книг і фільмів. Вони виконали приголомшливу і небезпечну роботу. І могли дати нам новий привід пишається українською армією. Це б надихало тисячі українських хлопчаків. Які мріяли б бути схожими не на рішал з МАФами, а на героїв. Розумних, сміливих, сильних.

А замість цього ми отримали привід для ганьби. Ганьби від усвідомлення того, що в самому верху української влади є люди, здатні зрадити. Що люди, яких ніхто не обирав, мають владу як звільнити людину, яка організувала цю блискучу операцію, так і зірвати її саму. Підставивши людей. Помноживши на нуль. Послабивши при цьому країну. Дозволивши піти від розплати людям, які вбивали українців. По-справжньому вбивали. І тепер відкрито в цьому зізналися. Призналися в цьому агенту України.

І це було чиєсь рішення. Можливо, цей хтось навіть знайде виправдання, що він вибрав перемир’я. І зірвав операцію. Знову цей вибір ганьби. Свідомий вибір. Як вибір не евакуювати пораненого бійця і дати йому померти.

І тут немає хорошого варіанту. Тому що це або свідома робота на ворога. Або робота на рейтинги. Особисті рейтинги. Які дозволяють зберегти владу. Навіщо? Заради чого? Заробіток? Гроші? Як все банально і бридко.

І ось на одній стороні рейтинги, які можуть дозволити зберегти формальне перемир’я, домовленість про них з Путіним, а з іншого – справедливість, життя людей, які ризикуючи собою проводили цю операцію. І зрозуміло тоді, чому так емоційно дехто реагував, капс локом, на рішення Лукашенка по вагнерівцям. Тому що знали, що буде в той момент, коли українці усвідомлюють реальну ціну цього рішення. Коли вагнерівці поїдуть не в Київ. Як повинні були. Якби хтось не зірвав операцію. А поїхали в Москву. Разом з українським героєм. Який потрапляє прямо в лапи ФСБ.

І робота на ворога і робота на рейтинги, і не важливо, що там було насправді – це зрада. І це ганьба. Для країни. Яку так зраджують. І коли за таку зраду ніхто не несе відповідальності.

Ось така тонка грань. Між гордістю і ганьбою. Для всієї країни.

І Україна отримала ганьбу.

Соромно.

Боляче.

Гірко.”

Сергій Фурса