Блоги

Віталій Портников: Політичне безумство – союзник вірусу

0
У всіх країнах цивілізованого світу думають тільки про те, як зупинити поширення смертоносного вірусу і пом’якшити наслідки боротьби з пандемією для економіки

Вчорашні політичні суперники замислюються про те, щоб створити уряди національної єдності і забувають не лише про протиріччя, а й про взаємну ненависть.

Армія! Мова! Віра! Це для тебе не пусті слова, правда? Державницька позиція для тебе є пріоритетною і ти не дозволиш всіляким реваншистам здати Україну? Тоді підписуйся на "Європейську Україну" у фейсбуці!

facebook.com/euroua20/

І тільки тут, в Києві, продовжують розмірковувати про те, як проштовхнути в парламенті актуальний політичний порядок денний влади. Втім, не тільки тут. У Москві теж в космічному темпі організовують схвалення конституційних поправок, які дозволять Володимиру Путіну довічно правити своєю нещасною країною, запевняють, що нічого не завадить референдуму і параду на честь 9 травня. І хотілося б зрозуміти, що таке це “нічого”? Якщо, наприклад, буде карантин, десятки, а то і сотні випадків зі смертельними наслідками – все одно референдум і все одно парад?

Те ж саме питання хочеться поставити Володимиру Зеленському: чи піде сьогодні Україна російським або європейським шляхом? Чи буде влада думати про те, як мінімізувати наслідки епідемії або як використовувати епідемію? Причому відразу скажу: ніякого такого вибору просто немає.

Резонансні рішення по суперечливим питанням призведуть до масових протестів. Масові протести зірвуть карантин і тільки збільшать небезпеку поширення епідемії. А якщо смертність досягне “італійських” значень, нікому – в тому числі і представникам самої влади – буде абсолютно не цікаво, які норми прописані в законах про земельний ринок або про особливий статус окупованих територій.

Президент, уряд, парламент і влада на місцях повинні сьогодні зосередитися на одній, головній меті – боротьбі з епідемією і мінімізацією наслідків для економіки і для громадян. Ніяких інших завдань для влади сьогодні немає і бути не повинно. До актуального порядку денного доведеться повернутися тоді, коли загроза зникне – можливо, в абсолютно нових політичних і економічних умовах.

Якими ці умови будуть, сьогодні не знає ніхто. Але якщо влада захоче божеволіти і замість боротьби з епідемією намагатися використовувати епідемію, можна з упевненістю сказати – тоді ці умови будуть жахливими.